Основна мета правового виховання — дати людині необхідні в житті юридичні знання і навчити її поважати закони і підзаконні акти та додержуватися їх, тобто сформувати достатньо високий рівень правової культури, здатний значно зменшити кількість правопорушень. Кожна людина, знаючи свої права і обов'язки, може грамотно захищати себе від незаконних дій з боку юридичних органів, що застосовують право.
Ознаки правового виховання:
1. На засадах системи норм права;
2. Припускає впровадження в правосвідомість виховуваних складових елементів упорядкованих суспільних відносин — дозволянь, зобов'язувань, заборон.
3. Поєднуючись у процесі функціонування права із заходами державного забезпечення, дозволяння, зобов'язування, заборони перетворюються на первинні засоби правового регулювання, які створюють умови для здійснення правомірної поведінки;
4. Спирається на можливість застосування примусової сили держави через покладання юридичної відповідальності на правопорушників;
5. Суб'єктів права, які не тільки додержуються правових норм, а й є схильними до правопорушень та порушили ці норми;
6. Здійснюється за допомогою спеціальних правовиховних способів і засобів;
7. Здійснюється вихователями, що, як правило, мають юридичну освіту або спеціальну юридичну підготовку.
Зміст правового виховання — це процес цілеспрямованого і систематичного впливу на правосвідомість особи (групи) за допомогою сукупності правовиховних заходів, певних способів і заходів, які має у своєму розпорядженні суспільство.
Функції правового виховання:
1. Передача виховуваним (індивідам, громадським групам) певної суми правових знань, навичок, умінь;
2. Формування правових ідей, почуттів, переконань у правосвідомості виховуваних, вироблення правової настанови на правомірну поведінку.
