| | Спеціаліст І категорії Має авторську програму "Корекція дитячої тривожності методами психогімнастики та арт-терапії" | |
Пріоритетний напрям роботи: впровадження інклюзії у освітньо-виховний процес
Тема досвіду роботи: "Роль практичного психолога ДНЗ у впровадженні інклюзії у освітньо-виховний процес"
У житті кожного іноді виникають проблеми, які важко вирішити наодинці. Ви можете отримати кваліфіковану допомогу у питаннях навчання та виховання дітей за Телефоном довіри: 764-22-39
Сім'я є головним соціальним інститутом, де формуються та розвиваються соціально значущі цінності і настанови особистості, де відбувається соціалізація і виховання дитини, що підростає. Розподіл сімейних обов'язків у сучасних сім'ях, незважаючи на позитивні зрушення в суспільній свідомості останніх років, лишається здебільшого традиційним і передбачає, що жінки переважно мають вести домогосподарство та виховувати дітей, а чоловіки – матеріально забезпечувати сім'ю. Наслідки такого стереотипу – виникнення феномена «відсутнього батька», що негативно позначається на процесі виховання дітей та позбавляє чоловіків можливості отримати унікальний досвід вихователя своїх синів і дочок.
Та чи можливо змінити ці стереотипи? Так. Важливо, щоб чоловік усвідомлював: якщо мірилом якості його життя є батьківство, то він зможе досягнути най повнішої самореалізації та щастя на життєвому шляху.
Кожен чоловік, свідомо чи несвідомо, залишає у спадок своїм дітям «слід батька». Яким буде цей слід? Які спогади залишають після себе батьки? Яке майбутнє будують сьогодні?
Сучасному батькові необхідно усвідомлювати, що він має надзвичайний вплив на розвиток своєї дитини як цілісної особистості. А унікальність в тому, що саме цей вплив, зрештою, є найважливішим чинником майбутніх успіхів і невдач нащадків.
Східна мудрість твердить: якщо хочеш виховати хорошого сина, то з малюком поводься, як з царем, з підлітком, - як із слугою, а юнакові будь другом. Ця мудрість підтверджується дослідженнями сучасних дитячих психологів і по суті говорить про те, що виховний процес і роль у ньому батька залежать від віку дитини, яка вимагає від дорослої людини адекватного сприйняття її дій.
Сучасні психологи визначають чотири періоди, коли в стосунках «дитина – батько» відбуваються вагомі зміни, що потребують певної реакції та корекції з боку дорослих.
